Роз'яснення для відділу кадрів
- Якщо сумісника мобілізовано, то за ним також зберігається місце роботи за сумісництвом та середня заробітна плата?
КЗпП визначає гарантії для працівників, мобілізованих на військову службу (ст. 119 КЗпП) – за такими працівниками зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток. При цьому не зазначено особливих умов чи винятків для працівників з основним місцем роботи та за сумісництвом.
Таким чином, за працівниками-сумісниками зберігається місце роботи, посада та середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, у яких вони працювали, незалежно від підпорядкування та форми власності.
Звертаємо, вашу увагу, що такі є гарантії визначено і у випадку, якщо вашого співробітника зараховано до складу Сил територіальної оборони Збройних Сил України чи добровольчих формувань територіальних громад.
- Якщо унаслідок збройної агресії працівник виїжджає за межі України, то якої тривалості відпустку без збереження заробітної плати за місцем своєї роботи він може отримати?
Законодавець дозволяє працівникам, посадовим особам місцевого самоврядування (а також іншим категоріям осіб, які працюють в органах місцевого самоврядування) скористатися своїм правом на відпочинок, зокрема шляхом отримання відпустки без збереження заробітної плати у випадках, коли роботодавець зобов’язаний їм її надати (ст.25 Закону України «Про відпустки») та тоді, коли така відпустка надається за згодою між працівником та роботодавцем (ст.26 вищеназваного Закону). Зокрема, за сімейними та іншими причинами за погодженням сторін трудового договору працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на строк, який не перевищує 15 календарних днів на рік.
Однак при обчисленні цього строку не враховується карантин, запроваджений КМУ відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Відповідно до постанови КМУ від 09.12.2020 р. №1236, зі змінами, внесеними постановою КМУ від 23.02.2022 р. №229, термін дії карантину продовжено до 31 травня 2022 р.
Таким чином, за заявою працівника і за погодженням із роботодавцем може надаватися відпустка без збереження заробітної плати до 31 травня 2022 року. При цьому за працівником зберігатиметься ще право на 15 календарних днів на рік відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами та з інших причин (відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про відпустки»).
Підписана працівником заява може бути надіслана роботодавцеві з використанням засобів телекомунікаційного зв’язку. Оригінал заяви може бути надіслано поштою, коли з’явиться така можливість.
- Товариство, з яким укладено договір про постачання палива за підсумками проведення спрощеної закупівлі, надіслало листа про розірвання договору через неможливість його виконання. Чи необхідно звертатися до Торгово-промислової палати за підтвердженням обставин непереборної сили?
Як правило, у договорах містяться положення щодо виконання умов договору під час настання форс-мажорних обставин.
28 лютого 2022 року на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України № 671/97-ВР та інших документів, Торгово промислова палата розмістила на своєму сайті лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05:30 ранку 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 .
ТПП зазначила, що з метою позбавлення обов’язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, надано можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується.
Таким чином, у разі неможливості виконання зобов’язань за укладеним договором, він може бути розірваний через настання форс – мажорних обставин без необхідності окремого звернення до ТПП.
- Чи не порушують посадові особи місцевого самоврядування обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, коли вони в умовах збройної агресії проходять військову службу та службу у складі Сил територіальної оборони Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад?
Згідно з ч.2 ст.39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими у ч. 3 ст. 119 КЗпП України.
Таким працівникам виплачується грошове забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
На членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Комплектування Сил територіальної оборони Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад здійснюється на контрактній основі (ст. 9 Закону України «Про основи національного спротиву»). Відповідно до умов Контракту добровольця територіальної оборони, на добровольця, який уклав цей контракт, також поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також ст. 119 КЗпП України.
Враховуючи викладене, НАЗК у своєму роз’ясненні від 14.02.22 р. №6 наголошує, що проходження посадовими особами місцевого самоврядування військової служби та служби у складі Сил територіальної оборони Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад за контрактом не є порушенням обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбаченого у п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції»
