Історія громади
Із глибина віків територія громади – це частина історичної Волині, яка склалася в часи становлення давньоукраїнської держави. Заселена територія була ще у ІХ-Х ст. Про це свідчить поселення Замкова гора над річкою Стир недалеко від Вараша. Його пов’язують з літописним племенем дулібів.
З 1199 року територія громади була складовою Галицько-Волинського князівства, а з 1340 року – Великого князівства Литовського. У 1442 році село Вараш стало належати князям Чарторийським. За їх меценатства у 1776 році в селі була збудована церква Архистратига Михаїла. Після Першої світової війно, з березня 1921 року, територія громади відійшла до Польщі, а з 17 вересня 1939 року – до УРСР.
25 травня 1973 року міністр енергетики і електрифікації СРСР П. Непорожній забив перший кілочок на місці спорудження атомної електростанції на околиці села Вараш. Паралельно із електростанцією будувалось селище Енергетиків. В серпні 1979 року закладено перший кубометр бетону у фундамент РАЕС.
15 березня 1977 року новозбудованому населеному пункту Володимирецького району Ровенської області присвоїли найменування - селище Кузнецовськ.
14 вересня 1984 року селище Кузнецовськ отримало статус міста.
Пуск першого енергоблока відбувся 22 грудня 1980 року, рівно через рік введено в дію другий енергоблок. Третій енергоблок-мільйонник введено в дію у грудні 1986 року. У 2004 році в об’єднану енергосистему України був включений четвертий енергоблок.
З червня 2016 року Верховна Рада України повернула місту історичну назву – Вараш.
В рамках реформи децентралізації у 2018 році до територіальної громади міста Вараш приєднано територіальну громаду села Заболоття, а в 2020 році приєднано села: Більська Воля, Березина, Кругле, Рудка, Сопачів, Діброва, Щоків, Собіщиці, Стара Рафалівка, Бабка, Мульчиці, Журавлине, Кримне, Уріччя, Озерці, Городок.
Символіка і географічні дані
Адміністративний центр громади – місто Вараш. Герб міста являє собою щит, виконаний у традиціях української геральдики. На самому гербі знизу, на передньому плані, стилізоване зображення ялинок, посередині – графічне зображення градирень атомної електростанції та над ним – атом з електронами.
Місто Вараш також має свій прапор.
Громада розташована у північний частині Рівненської області на північному заході України. Межує з Волинською областю та Зарічненською, Володимирецькою, Рафалівською, Полицькою громадами Рівненської області. Громада входить до Вараського району, а місто Вараш – районний центр. Відстань від міста Вараш до міста Рівного автомобільними дорогами – 166 км. До міжнародної автомагістралі Київ-Варшава – 25 км, до найближчої залізничної станції Рафалівка – 12 км. Площа Вараської МТГ становить 606,9 кв. км. Населення – 52498 осіб, з них міського – 41711 осіб, сільського – 10787 осіб. Територією громади протікає річка Стир, є багато озер (найбільше - оз. Біле, розташоване в 13-18 км на північний захід від міста Вараш).
Історія міста
Вараш... Місто над Стиром. Перлина Українського Полісся. Казка, що стала дійсністю. Саме так його сьогодні називають.
Але ж нічого не виникає з нічого. Були якісь першопочатки. І перш ніж виникло місто, було село Вараш над Стиром, коріння і згадки про яке ведуть у сиву давнину до наших пращурів – волхвів. Варажб – давня назва волхвів на Поліссі. За переказами, волхви мали здатність впливати на сили природи, зціляти хворих, пророкувати майбутнє. Можливо, Варажб вже тоді і пророкував майбутню долю села Вараш. На початку 70- тих років ХХ століття слово Вараш стало близьким для сотні, а потім і тисячі людей, які прибули у поліську глибинку, чарівний край, край неповторної краси лісів, боліт - будувати АЕС.
Вараш – унікальне і своєрідне місто. Своїм корінням воно проросло у давнє минуле, а вершинами інтелекту сягає новітніх технологій ядерної енергетики ХХІ століття. Це місто-супутник Рівненської атомної електростанції. Вони споруджуються одночасно з 1973 року і невіддільні одне від одного.
Отже, 1973 рік. 25 травня міністр енергетики та електрифікації Петро Непорожній забив першого символічного кілочка на місці, де мала бути споруджена станція.
10 серпня вийнято перший ківш грунту на місці майбутнього атомного велета. Паралельно почалось будівництво міста.
14 листопада наказом міністра енергетики і електрифікації директором Західно-Української атомної електростанції призначений нинішній віце-президент Українського ядерного товариства Володимир Олександрович Коровкін, який на 29 років став незмінним її керівником.
1974 рік.
Відкрито перший магазин і їдальню. Введено в дію першу артезіанську свердловину. За два місяці побудовано і здано в експлуатацію приміщення музичної школи, яка стала на певний час загальноосвітньою і 56 учнів – дітей будівельників, які ще квартирували в сусідніх селах, вперше вступили в її класи.
А будівництво невпинно зростає. Запрацювала ЛЕП – 35. Здано в експлуатацію першу котельню селища, 30 грудня – перший житловий будинок № 6 з газовими плитами. В лютому 1975 відкрито перший магазин “Берізка”, далі – їдальня “Лісова пісня”. 16 листопада введено в дію перший дитячий садок.
В серпні 1976 р. укладено перший кубометр бетону у фундамент РАЕС, 30 грудня здано котел на ПРК – перший промисловий об”єкт РАЕС.
Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 15 березня 1977 року новозбудованому населеному пункту Володимирецького району було присвоєно найменування – селище Кузнецовськ.
Статус міста Кузнецовськ отримав 1984 року.
У січні 1978 р. в селищі проживало вже 5,5 тисячі мешканців, серед яких – 690 школярів. Відкрито дитячий садок №2. Введено в дію комплекс споруд медико-санітарної частини. Колектив дільниці тресту “Південтеплоенергомонтаж” почав складати турбіну. На початку 1979 року доставлено корпус реактора. Введено в дію міські очисні споруди в с. Стара Рафалівка. В грудні проведено пробний пуск першого турбогенератора від ПРК.
А в селищі Кузнецовськ відкривалися нові об’єкти. Вводилися нові житлові будинки, дитячий садок № 3, відкрилася нова лікарня. І ось 22 грудня 1980р. здійснено пуск першого енергоблоку. В цей час в посилених темпах проходило будівництво другого енергоблоку, розпочато будівництво третього. Рівно через рік 22 грудня 1981 року включено турбогенератор – 3, а 30 грудня – турбогенератор – 4. І другий енергоблок станції потужністю 440 тис.кіловат введено в дію.
4 лютого 1982 року укладено перший куб бетону в реакторне відділення третього енергоблоку. Будівництво станції і міста продовжувалося. До 1986 року побудовані дитячі садки №№ 4, 5, 6, 7, школи 1, 2, 3, професійно-технічне училище, профілакторій, їдальні, магазини, кінотеатр “Полісся” та ряд інших об’єктів, виросли нові житлові масиви міста.
10 серпня 1986р. закладено фундамент четвертого енергоблоку.
22 грудня 1986 року – введено в дію третій енергоблок потужністю один мільйон кіловат.
У 1987 році здано в експлуатацію готель з рестораном. Окрасою міста стали школи №4 та №5, які були відкриті відповідно у 1989 та 1990 роках.
У 1990 році введено в експлуатацію водозабірну споруду питної води в селі Бабка. Цього ж року гостинно відкрив свої двері Палац культури.
У 1999 році було створено перший заклад нового типу – Кузнецовську гімназію.
29 січня 2001 року Кузнецовська міська рада своїм рішенням затвердила сучасний герб і прапор Кузнецовська.
Герб: у синьому полі три срібні градирні атомної електростанції, перед якими три зелені ялинки, над ними - срібний знак атома з електронами; щит увінчує срібна міська корона.
Прапор: прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, що складається з двох рівновеликих горизонтальних смуг - блакитної та зеленої, від древка до середини прапора відходить білий клин - на цьому білому тлі зображається герб міста.
Ялинки, зелений та блакитний кольори вказують на знаходження Кузнецовська в Поліському краї, градирні та символ атома підкреслюють роль атомної енергетики в історії міста.
У березні 2002 року міським головою Кузнецовська було обрано С.Жданюка.
26 вересня 2004 року після проведення комплексу підготовчих робіт згідно з програмою фізичного пуску реактор блока №4 успішно було виведено на мінімально-контрольований рівень потужності.
До пуску 4-го енергоблоку РАЕС за сприяння НАЕК „Енергоатом” в місті було добудовано Свято-Преображенський собор і завершено благоустрій його території, проведено реконструкцію палацу культури, стадіону, інформаційного центру „Полісся”.
В 2004 році у Кузнецовську було введено в експлуатацію 6,5 тисяч квадратних метрів загальної площі житла.
16 жовтня 2004 року стало визначною датою у житті міста - у об’єднану енергосистему України було включено 4-ий енергоблок РАЕС.
Цього ж дня на майданчику майбутнього 5-го енергоблоку закладено капсулу з пам’ятною запискою.
У квітні 2006 року міським головою Кузнецовська було обрано Володимира Коровкіна.
26 квітня 2006 року було введено в експлуатацію пам’ятник жертвам Чорнобильської катастрофи.
26 грудня 2006 року відкрито нове приміщення центру зайнятості, що дало можливість проводити різноманітні заходи, збільшити види послуг, їх якість та результативність для безробітних громадян. Створений Інформаційний центр для молоді, комп’ютерний клас, належні умови для обслуговування осіб з обмеженими фізичними можливостями, облаштована дитяча кімната.
За 2008 рік отримали роботу за сприяння центру зайнятості до 900 незайнятих громадян.
6 липня 2006 року в місті відкрито відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, на 30 ліжкомісць.
13 вересня 2008 року – відкрито міський центральний сквер.
У листопаді 2010 року міським головою Кузнецовська було обрано Сергія Анощенка.
16 травня 2013 року відбулося відкриття комунального закладу «Кузнецовський міський центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів» та Кузнецовського міського центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями.
Відтепер повноцінний комплекс соціально-реабілітаційних послуг для особливих діток віком від 2 до 18 років надаватимуть в Центрі соціальної реабілітації дітей-інвалідів. В закладі, окрім вихователів, з ними працюватимуть реабілітолог, дефектолог, логопед, психолог, психіатр, невролог, ортопед, травматолог, масажисти, інструктори лікувальної фізкультури. Для дітей, котрі навчаються у школах, складатимуть індивідуальний графік проходження реабілітації, а у старшому віці їм надаватимуть послуги професійної орієнтації. Також для дітей-інвалідів, які потребують постійної сторонньої допомоги, здійснюватимуть соціальний патронаж в домашніх умовах.
Реабілітаційними послугами соціальних закладів можуть користуватися краяни з особливими потребами з усієї області. Наразі ж відповідні угоди укладені із Березнівським, Володимирецьким, Зарічненським, Рівненським, Рокитнівським, Сарненським районами, а також із містом Дубно. Загалом, в центрах можуть проходити реабілітацію одночасно до сотні осіб із обмеженими можливостями.
У Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями надаватимуть послуги від 18 до 35 років. Для молоді організовуватимуть денну зайнятість і догляд. Окрім того, фахівці закладів співпрацюватимуть із сім'ями, яким надаватимуть професійні консультації та поради.
5 червня 2013 року, з метою створення зручних і доступних умов для отримання споживачами адміністративних послуг, створено Центр надання адміністративних послуг. (ЦНАП).
У ЦНАП здійснюється:
- надання суб’єктам звернень консультацій та інформації про адміністративні послуги та порядок їх одержання, перелік документів для одержання адміністративних послуг;
- прийом заяв для подальшого юридичного оформлення суб’єктам звернення прав, свобод та законних інтересів за їх заявою; забезпечення безплатного одержання суб’єктами звернень бланків заяв та інших документів, необхідних для надання адміністративних послуг;
- видача результату адміністративної послуги: свідоцтв, довідок, дублікатів документів, рішень про відмову в задоволенні заяви суб’єкта звернення.
У серпні 2013 року журналом «Фокус» наше місто визнано найзабезпеченішим містом України, адже у його мешканців найвища в країні середня зарплатня — 6954 гривні. Також протягом останніх років за версією цього журналу Кузнецовськ стабільно входить до 30-ки найбільш комфортних міст для проживання в Україні.
У вересні 2015 року вперше в Україні на офіційному веб-сайті Кузнецовської міської ради та її виконавчого комітету запроваджено розділ «Петиції».
22 вересня 2014 року відбулася урочиста церемонія підписання Меморандуму між Кузнецовськом та Луцьком про співпрацю між органами місцевого самоврядування у сферах житлово-комунального господарства та будівництва, надання адміністративних та соціальних послуг, культури, освіти, спорту, IT-технологій, безпеки і екології.
25 лютого 2015 року Кузнецовська міська рада та її виконавчий комітет отримали сертифікат якості, що засвідчують впровадження національного та міжнародного стандартів управління якості (ISO 9001).
19 червня 2015 року було підписано меморандум про співпрацю між польським містом Wolow (Gminy Wolow) та Кузнецовськ. Угоду було підписано у місті Волув бурмістром Даріушем Хмурою, секретарем міської ради Янушем Джарським та виконувачем обов'яків міського голови м. Кузнецовськ Ігорем Куцом.
У жовтні 2015 року міським головою міста обрано Сергія Анощенка.
2 червня 2016 року в газеті Верховної Ради України «Голос України» офіційно опубліковано Постанову ВРУ від 19 травня 2016 року № 1377-VІІІ «Про перейменування окремих населених пунктів та районів». Цією Постановою місто Кузнецовськ перейменовано на місто Вараш.
06 квітня 2017 року на сесії міської ради обранці громади прийняли рішення про перейменування Кузнецовської міської ради у Вараську міську раду. Виконавчий комітет Кузнецовської міської ради у виконавчий комітет Вараської міської ради.
26 жовтня 2018 року на сесії міської ради місцеві обранці прийняли рішення про добровільне приєднання територіальної громади села Заболоття Заболоттівської сільської ради Володимирецького району Рівненської області до територіальної громади міста обласного значення Вараша Вараської міської ради Рівненської області.
У жовтні 2020 року міським головою міста Вараш обрано Олександра Мензула.
За більш ніж чотири десятиліття на березі Стиру виросло сучасне, європейське, чисте й охайне, виплекане любов'ю і працею його мешканців місто, де створено всі умови для життя, праці, відпочинку, творчого розвитку особистості.
Місто з впевненістю дивиться в майбутнє, сподіваючись на молодь, яка напише нову сторінку в його історії.
